乌克兰语查看源代码讨论查看历史
乌克兰语,乌克兰人的语言。全球约有四千五百万人使用,北美洲也有少数使用者,属印欧语系斯拉夫语族东斯拉夫语支。
乌克兰语现分西北方言、西南方言、东南方言及喀尔巴阡方言四种,标准语以东南方言区的基辅方言为基础,共有38个音位,其中6个元音,32个辅音。乌克兰语词的分类大致同于俄语,但格比俄语多一个呼格,句法组合型式则为主语-谓语-宾语型。
目录
语言历史
乌克兰语在斯拉夫诸语言中仅次于俄语而居第二位。最古的文献见于14世纪。14~15世纪在基辅罗斯书面语基础上,融汇当地方言特征,逐渐形成标准语。17~18世纪用大众口语写的文学作品相继出现,至19世纪初在标准语中取得巩固地位。作家И.П.科特里亚列夫斯基(1769~1838)、Т.Г.谢甫琴科(1814~1861)等人的创作为现代规范的乌克兰语奠定了基础。有3种方言:北部方言、西南方言和东南方言。标准语是在东南方言基础上形成的。乌克兰语在语音、语法和词汇方面与俄语有许多共同之处,不同之处也有规律可寻,因此两种语言可以互通。
苏联时期的乌克兰加盟共和国于1989年制定了语言法,规定乌克兰语是乌克兰的官方语言,但政府提供条件保证俄语和其他语言的使用。当时苏共中央非常反对,乌克兰经过努力争取才得以通过,这部法律为乌克兰争取到了很大利益。乌克兰独立后,1992年起对这部法律进行修订,规定乌克兰语为乌克兰的国语,补充了乌克兰语在应用方面的条款。这个修订案虽经议会3次讨论,但争论激烈,至今尚未通过,焦点在于确立乌克兰语为官方语言还是乌克兰语、俄语同为官方语言。1991年乌克兰独立时,大约30%的人能说乌克兰语,70%的人以俄语为母语;现在有60%的人认为母语是乌克兰语。
乌克兰全国有21500所学校,其中大多数使用乌克兰语教学(另有外国语教学),有大约2500所用俄语教学,还有2000多所学校用乌语和少数民族语言进行双语教学(乌克兰的学校里共有乌克兰语及俄语、匈牙利语、波兰语、罗马尼亚语、摩尔达瓦语、鞑靼语、希腊语等18种教学语言)。
乌克兰独立前,学校的俄语教学占90%,乌克兰语教学只占10%。当时苏联的政策使乌克兰语遭到不公平的对待。眼下这个比例倒过来了,因为乌克兰政府要求人们必须学习乌克兰语。现在学校同教师都订有合同,要求教师用乌克兰语讲课,否则可能被解聘。
语音特征
主要有:古代元音ы、и合并为и,发音介于两者之间;元音и演变为现代的i;元音o、e在闭音节中演变为i;字母r表示浊擦音抰;в在词末尾或另一辅音前表示短у;清音在浊音前浊化,但浊音在清音前或词末尾不清化。语法方面,乌克兰语的名词、形容词的性、数、格和动词的体、时、人称等跟俄语都很相近。阳性、阴性名词除6个格外,还有呼格。名词同数词"二、三、四"连用时,不象俄语那样用单数二格,而用复数一格。动词不定式词尾是 -ти,第一变位法单数第三人称词尾失去-тъ。过去时单数阳性的后缀是-в(读作у),其他形式是-па、-по、-пи。词汇的基础是原始斯拉夫语词。此外,还有许多乌克兰语特有的词和借自波兰语等其他斯拉夫语言的词汇。文字采用西里尔字母,共有33个字母,没有俄语中的ы、э、ё、ъ,比俄语多4个字母:і、ї、ґ、є,以撇号( ’)代替分音符号ъ。
字母语法
字母
大写:А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
小写:а б в г ґ д е є ж з и і ї й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ь ю я
乌克兰语国际音标
Labial Dental/alveolar Post-alveolar palatal velar glottal Hard Soft nasal m n nʲ stop p b t d tʲdʲ k ɡ affricate ts dz tsʲdzʲ tʃ dʒ fricative f s z sʲzʲ ʃ ʒ x h approximant w l lʲ j trill r rʲ 乌克兰语字母表和俄语相比缺少ё、ы、э和ъ四个字母,但是多出来了і、ї、ґ、є三个字母。另外符号’用在辅音之后,表示前面的辅音读硬音(在俄语中即ъ的作用)。
语法
乌克兰语属屈折型语言,词法较俄语更为复杂。
名词
乌语名词有三性、两数、七格。词性的区别大致可以从词尾判断:
1.以辅音结尾的大都是阳性:ліс树林,герб徽章,чоловік男人
2.以ая结尾的大都是阴性:мова语言,посмішка微笑,пісня歌曲
3.以-о -е -ння -мня结尾的大都是中性:різдво 圣诞节 море海,ім'я名字,знання知识
名词格变化类型:
第一变格法:
以а/я结尾的阴性名词以及少量的阳性名词属此变化。以a结尾(жа ча ша ща除外)属硬变化;以я结尾属软变化;жа ча ша ща结尾属混合变化
变格例举:
单数
硬变化 混合变化 软变化I 软变化II
主格мова душа робітниця надія
属格мови душі робітниці надії
与格 мові душі робітниці надії
宾格мову душу робітницю надію
具格 мовою душею робітницею надією
位格(加у, в, на等) мові душі робітниці надії
呼格 мово душе робітнице надіє
复数
硬变化混合变化软变化I软变化II
主格мови душі робітниці надії
属格мов душ робітниць надій
与格мовам душам робітницям надіям
宾格мов душ робітниць надій
具格мовами душами робітницями надіями
位格мовах душах робітницях надіях
呼格мови душі робітниці надії
第二变格法:
以辅音或元音o结尾的阳性名词以及以oeя结尾(变格时出现后缀атятен的除外)的中性名词属第二变革法。硬辅音结尾的阳性名词(以嘘音жчшщ结尾的词除外)和以o结尾的中性、阳性名词属硬变化;以й结尾的阳性名词及以e或я结尾的中性名词(变格时出现后缀атятен的除外)属软变化;带重音的яр结尾的部分名词,以及词尾e前为嘘音的中性名词属混合变化。
变格例举
单数
硬变化混合变化软变化I软变化II
主格базар ложе край учитель
属格базару ложа краю учителя
与格базарові/базару ложу краєві учителеві/учителю
宾格базар ложе край учитель
具格базаром ложем краєм учителем
位格базарі ложі/ложу краї учителеві/учителю
呼格базаре ложе краю учителю
复数
硬变化混合变化软变化I软变化II
主格базари ложа краі учителі
属格базарів лож краів учителів
与格базарам ложам краям учителіві/учителю
宾格базари ложа краі учителям
具格базарами ложами краям учителями
位格базарах ложах краях учителях
呼格базаре ложе краі учителі第三变格法:
词干(去掉词尾后留下的部分)为辅音的阴性名词属此变化
单数复数
主格верф верфі
属格верфі верфей
与格верфі верфям
宾格верф верфі
具格верф’ю верфями
位格верфі верфях
呼格верфе верфі
第四变格法
以ая结尾且变格时带有后缀ятатен的中性名词。
单数复数
主格лоша лошата
属格лошати лошат
与格лошаті лошатам
宾格лоша лошата/лошат
具格лошам лошатами
位格лошаті лошатах
呼格лоша лошата
形容词
乌语的形容词和名词一样有性、数、格的变化。根据词尾的不同分为硬变化和软变化。
硬变化:阳性第一格词尾为ий阴性为a中性为е的形容词,如:молодий молода молоде;
软变化:词干末尾为软辅音н,阳性第一格为iй阴性为я中性为і的形容词,如:синій синясині;
硬变化:
单数复数
阳性中性阴性无性的区别
主格молодий молоде молода молоді
属格молодого молодого молодоі молодих
与格молодому молодому молодій молодим
宾格молодий(无生命)/молодого(有生命)молоде молоду молоді(无生命)/молодих(有生命)
具格молодиммолодиммолодоюмолодими
位格молодім молодому молодім молодому молодій молодих软变化
单数复数
阳性中性阴性无性的区别
主格синій сині синя сині
属格синього синього синьоі синіх
与格синьому синьомусиній синім
宾格синій/синього сині синю сині/синіх
具格синім синім синьою синіми
位格синім/синьому синім/синьому синійсин
іх形容词变级:
比较级有两种构成方式,单一形式和复合形式。单一形式:在词干后加后缀-іш/ш,如:новий红的-новіший较红的,веселий快乐的-веселіший更快乐的。复合形式:在形容词前加більш"更,较"менш"比较不,不怎么",如:більшвдалий较顺利的,меншвідомий不太著名的
最高级也有单一和复合两种构成形式。单一式:在比较级前加най-,如:найновіший最红的,найвеселіший最快乐的,найкращий最好的。复合式:найбільш加形容词,найбільшвпливовий最权威的[1]
语言分布
乌克兰共和国也是多民族国家,主体民族是乌克兰族,官方语言为乌克兰语,官方规定公务用语、教学用语、媒体用语必须使用乌克兰语。乌克兰的国家教育科技部主管语言文字工作。在总统指导下,教育科技部颁布了《乌克兰21世纪民族教育发展纲要》,规定了教育发展的方向、目标。目前乌克兰有40%的人口接受过高等教育,政府计划在今后的20-25年内把这一指标提高到60%.
乌克兰语有北方、东南、西南三大方言,在语音、词汇、语法方面都有差异,但不影响交流。规范的乌克兰语以基辅方言为基础。根据库其玛总统指示成立的乌克兰科学院语言研究所负责乌克兰语的基础研究和规范研究,编写乌克兰语规范词典,主要研究范围为乌克兰语正音正词法、术语、外来语词库等。近年来乌克兰语面临来自俄语、英语的冲击,因此政府特别重视和加强乌克兰语的规范工作。乌克兰语言学家说:“一个国家必须有国土、人口和国语,没有国语就没有国家。”
乌克兰语日常用语
英语 乌克兰语
Welcome Ласкаво просимо[2]
Hello Вітаю
How are you?
I'm fine, thanks. And you? Як ти поживаєш?
Дякую, добре. А ви?
It's been a long time. Давно не бачились
What's your name?
My name is ... Як тебе звати
Мене звуть
Where are you from?
I'm from ... Звідки ви?
Я з ...
Pleased to meet you Приємно познайомитися
Good morning Доброго ранку!
Good afternoon Доброго дня
Good evening Доброго вечора
Good night На добраніч
Goodbye До побачення
Good luck Щасти вам/тобі!
Cheers/Good health! Будьмо
Have a nice day Гарного дня
Bon appetit Смачного!
Bon voyage Щасливої подорожі
I understand Я розумію
I don't understand Я не розумію
Please speak more slowly Ви не могли б розмовляти повільніше
Please say that again Повторіть, будь ласка
Please write it down Будь ласка записати це
Do you speak Ukrainian?
Yes, a little Ви розмовляєте українською?
Так, трохи
Speak to me in Ukrainian Говоріть до мене українською
How do you say ... inUkrainian? Як сказати Українською ...?
Excuse me Перепрошую!
How much is this? Скільки це коштує?
Sorry Вибачте!
Thank you Response
Дякую Прошу будь ласка
Where's the toilet? Де туалет?
This gentleman will pay for everything Цей пан платить за все
Would you like to dance with me? Хочеш зi мною потанцювати?
I love you Я тебе кохаю
Get well soon Видужуй
Go away! Іди геть!
Leave me alone! Залиште мене у спокої!
Call the police! Викличте міліцію
Merry Christmas and Happy New Year Веселого Різдва і з Новим Роком
Happy Easter Христос Воскрес!
Happy Birthday Многая Літа
One language is never enough Однієї мови ніколи не досить
My hovercraft is full of eels Моє судно на повітряній подушці наповнене вуграми[3]
教学机构
北外乌克兰语专业
2003年俄语学院开设了乌克兰语专业,本科学制4年。乌克兰语属东斯拉夫语系,与俄语十分相近,为乌克兰国家官方语言。乌克兰在独联体中属较大的国家,乌中保持着良好的国家关系。学生入校后,第一、二学年学习俄语,课程设置与俄语专业学生相同。第三、四学年学习乌克兰语和俄语,同时开设乌克兰历史、文学、社会等课程。乌克兰语由乌方专家授课。2003年乌克兰语专业属全国首次招收本科生,现在读学生24名。乌克兰语毕业生将通晓三门外语:俄语、乌克兰语、英语,他们将是人才市场所需的毕业生。
上海外国语大学
2007年10月12日上海外国语大学(以下简称上外)正式开设乌克兰语专业。这是上外2007年以来增设的第五种非通用语种,目前上外已成了中国增设非通用语种项目最多的高校。上外增设的其他四种非通用语种分别为希伯来语、越南语、瑞典语、荷兰语。据介绍,乌克兰语属东斯拉夫语系,为乌克兰国家官方语言。此次设立的上外乌克兰语专业为本科4年学制。[4]